Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 917/1919/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. (доповідач) - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В.,

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава,

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2015

зі справи № 917/1919/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - Товариство)

до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Полтава,

про визнання недійсним рішення,

за участю представників сторін:

позивача - Ставицької І.Б.,

відповідача - Юрченко В.С., Цісовської М .С.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення від 10.07.2014 № 01/179-ріш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.12.2014 (суддя Погрібна С.В.) позов задоволено частково: визнано недійсними пункти 2, 3, 4 Рішення АМК; у решті позову відмовлено.

Прийняте судове рішення з посиланням, зокрема, на приписи статті 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано невідповідністю висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 (колегія суддів у складі: Сіверін В.І. - головуючий суддя, судді Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) рішення місцевого суду зі справи скасовано і Товариству в позові відмовлено. Постанову апеляційного суду з посиланням, зокрема, на приписи статті 59 Закону № 2210 мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для визнання недійсним Рішення АМК.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального права, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило постанову апеляційного суду зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Клопотання позивача про відкладення судового розгляду, мотивоване необхідністю надання додаткових доказів по справі, касаційною інстанцією відхилено через неможливість дослідження доказів судом касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників позивача та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Рішенням АМК:

- визнано, що за результатами діяльності у 2013 році та на даний час Товариство займає монопольне становище на ринках видачі технічних умов на приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж, що експлуатуються Товариством у територіальних межах Полтавської області, реконструкції діючих електроустановок або зміни категорії надійності електропостачання споживачів, та приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж Товариства, як таке, що не має жодного конкурента на цьому ринку (пункт 1);

- визнано дії Товариства щодо включення до технічних умов від 20.02.2013 № 04-68-05-17/2004, виданих Товариством фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6 (далі - Підприємець), вимог, які не стосуються споживачів, а їх виконання, відповідно до затверджених інвестиційних програм, покладено безпосередньо на Товариство, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку видачі технічних умов на приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж, що експлуатуються Товариством у територіальних межах Полтавської області, реконструкції діючих електроустановок або зміни категорії надійності електропостачання споживачів, та приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж Товариства, шляхом встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2);

- визнано бездіяльність Товариства у вигляді безпідставного неприєднання електроустановок об'єкта Підприємця (нежитлового приміщення по вул. Київська, 56 у м. Кременчук) до електричних мереж Товариства протягом 1 місяця з моменту здійснення замовником (Підприємець) оплати послуг з приєднання в повному обсязі, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку видачі технічних умов на приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж, що експлуатуються Товариством у територіальних межах Полтавської області, реконструкції діючих електроустановок або зміни категорії надійності електропостачання споживачів, та приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж Товариства, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 3);

- за кожне із зазначених порушень на Товариство накладено штраф у розмірі 10 000 грн. (пункти 3, 4).

Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, беручи до уваги підстави заявленого позову, з наведенням у оскаржуваному судовому рішенні необхідного мотивування, давши ретельну оцінку доводам сторін і наявним доказам, дослідивши зміст Рішення АМК та перевіривши обставини вчинення Товариством згаданих дій, дійшов обґрунтованих висновків щодо прийняття відповідачем Рішення АМК у межах наданих йому повноважень та без порушення приписів чинного законодавства, а тому за відсутності передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання оспорюваного Рішення АМК недійсним правомірно відмовив Товариству в задоволенні даного позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують викладеного в оскаржуваній постанові апеляційного суду.

Отже, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 зі справи № 917/1919/14 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Бенедисюк

Суддя В.Палій